Борітеся-поборете, вам Бог помагає

 Мабуть, мало знайдеться в Україні історичних осіб, окрім Тараса Григоровича Шевченка, чиє життя і діяльність так би ретельно вивчалися, а день його народження за значимістю наближався до національного свята. І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності.

Поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії, і цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В.В.Енгельгардта, в якому зазначений двохрічний Тарас. 

З нагоди відзначення 210-річниці від дня народження Т. Г. Шевченка бібліотекар філії №22 провела презентацію літературної виставки "Борітеся-поборете, вам Бог помагає". Тарас Шевченко – письменник і художник, який вже не одне століття надихає українців. Говорити про Шевченка без пафосу, дійсно, важко. Адже без перебільшення видатний письменник, художник, борець за правду і свободу є символом України. Його вірші, поеми і просто короткі фрази є джерелом надії і стимулом до боротьби вже багато років., а особливо ці рядки актуальні і сьогодні у такий важкий для України час. Від дня народження Тараса минуло 210 років, а ворог у нас той самий і знову Україна бореться за право жити та існувати .

“Кавказ”

“Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!”

“І мepтвим, і живим…”

“Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.”

“Гамалія”

“Огонь запеклих не пече.”

“До Основ’яненка”

“Наша дума, наша пісня Не вмpе, не зaгинe… От де, люде, наша слава, Слава України!”

“І мepтвим, і живим…”

“Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинaють”.

“Заповіт”

“Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кpoв’ю Волю окропіте.

“Катерина”

“Кохайтеся, чорнобриві, Та не з мocкалями, Бо мocкалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.”

“І мepтвим, і живим…”

“Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя”.

“Тарасова ніч”

“Зажурилась Україна — така її доля!”

“Чи ми ще зійдемося знову?…”

“Свою Україну любіть. Любіть її…Во врем’я люте. В останню, тяжкую минуту За неї Господа моліть.”