Любов Забашта-поетичні рядки дітям.

Сьогодні у бібліотеці-філії  було проведено літературну годину «Любов Забашта-поетичні рядки дітям» (до 105-річчя від дня народження). Багато своїх творів Любов Забашта написала для дітей. Найбільшим талантом Любові Забашти можна назвати зовсім не прозовий, і навіть не поетичний, а таке начебто просте (і водночас рідкісне) уміння бачити красу навколишнього світу та любити цей світ, а також усе живе в ньому. Тому її вірші, щедро сповнені цього почуття, продовжують зігрівати серця українців.

У звичаях, традиціях, обрядах живе народу праведна душа

 

В народі говорять: "Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.





У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.
Пропонуємо  підбірку літератури для тих, хто прагне до істинних етнічних знань, може відкрити їх у собі генетичну етнічну матрицю. Для тих, хто не боїться «пізнати Правду, яка визволить Вас» Шановний читачу! Розгорнемо  припорошені віками сторінки нашої стародавньої історії, відчуємо духовний світ пращурів, яких називали «внуками ДажБожими». Наш Каменяр писав: «Пам'ятайте, моїдруги, ширіть скрізь і все Правду, і ніщо більше, як Правду... Бо хоча Правда зразу усім гірка, так все-таки згодом, вона скрізь бере верх, й стає солодкою спасителькою людства...». 


«Звичаї нашого народу» — фундаментальна праця Олекси Воропая, підсумок його самовідданої багатолітньої пошукової роботи, яка охоплює річний календарно-обрядовий цикл життєдіяльності українців та традиції народного одягу. Видання розраховане на всіх, кому дороге минуле нашого народу, його прадавні корені.

Автор цієї книги не є богослов чи теолог і не ставить перед собою мету очорнити якусь релігію, образити почуття віруючих, переконати у поверненні до ведичної філософії наших предків. У кожного своя дорога до Храму. Автор — історик. А історія — вчителька життя (Historia est magistra vite). Тому він намагається прояснити витоки нашої духовності. Адже українській цивілізації — понад 7 тисяч років. Чому одні святкують Різдво 25 грудня, а інші — 7 січня? Чому одне свято ми називаємо Паска, Воскресіння і Великдень? 

ФОП Стебеляк О. М. О. Сердюк. Український рік. Історія, традиції, звичаї, обряди2018 р. 384 ст.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-­ популярних творів. Сьогодні чималий інтерес викликають звичаї та традиції наших предків. Захопливо й цікаво ця книжка розповідає про обряди та прикмети і не лише описує їх, але й пояснює, які щоденні справи та потреби лягли у їхню основу. Ви дізнаєтеся про народні вірування, пов’язані з календарними святами, із життєвим циклом людини: сватанням та весіллям, народженням дитини, хрестинами, похованням. Навіщо під ліжко клали гребінець і хустку? Чому на весіллі били горщики? У яких випадках жінка, підшиваючи сорочку, не робила вузлів? Чому не можна було будувати хату з верби чи осики?

Клуб сімейного дозвілля. І. Ігнатенко . Етнологія  для народу./2016 рік., 320 ст.


Навчально-методичне видання містить теоретичний і навчально-методичний матеріал з української музичної творчості, у якому автор розглядає новорічно-різдвяну пісенність та обрядову традицію зимового періоду. У посібнику сконцентрована інформація, що висвітлює історичні аспекти еволюції, розвитку і становлення, а також сучасний стан побутування народної пісенності та обрядовості зими на конкретній території – Східному Поділлі.

Сторожук ,А.Новорічно-різдвяна пісенність та обрядова традиція зими на Східному Поділлі» : навчально-методичний посібник / А. І. Сторожук. – Вінниця: ТОВ «Консоль», 2017. – 346 с.



Скуратівський Василь. Дідух : свята укр. народу / Василь Скуратівський; іл. та худож. оформ. О. Коваля, Н. Коваль. – Київ: Освіта, 1995. – 271 c. 
Книга відомого українського етнографа Василя Скуратівського у доступній розповідній формі викладає календарний цикл народної обрядовості мешканців України. Містить щомісячний детальний опис українських свят і пов´язаних із цим традицій, легенд і ритуалів. Використовуючи обрядовий фольклор, автор якомога повніше розкриває сутність календарних дійств.

Коментарі