«Майстер гумористичного слова»


Павло Прокопович Глазовий – український поет-гуморист и сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчізно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей. Павло Глазовий народився в сім’ї хлібороба. Навчався в Новомосковської педагогічній школі на Дніпропетровщині, після закінчення якої в 1940 році був призваний в армію. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його помітив Остап Вишня, який підтримав письменницьку діяльність талановитого юнака, допоміг з перекладом до Києва для продовження навчання. У 1950 році Павло Глазовий закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. У 1950-1961 – заступник головного редактора журналу «Перець», в подальшому – заступник головного редактора журналу «Мистецтво» ( «Мистецтво»). Є лауреатом премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Смехологія». Друкувався з 1940 року

«Гумор – це велика справа, – казав митець. – Але в житті не завжди весело. Хоча я і вважаю себе щасливою людиною. Адже пройшов пекельними дорогами війни і залишився живим. (А статистика свідчить: зі ста виживали троє). На війні було не до жартів. А по війні весь час смішу людей. Хоча, буває, рикошетом і самому дістається. Але нічого – писав, пишу знову й знову брався за перо»
.
 І твори його зворушували серця. Їх читали митці самодіяльні й професійні, їх цитували люди, передаючи із рук в руки, з вуст у вуста. На тексти гуморесок Павла Прокоповича Глазового композитори (зокрема П.Андрійчук) написали пісні. Пісні на тексти П.Глазового виконують: веселий дует "Бузина" та Заслужений ансамбль пісні "Дарничанка".



Коментарі