Державний Прапор України.

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Найвищою і найшанованішою святинею громадян України є Державний синьо-жовтий прапор, який уособлює споконвічне прагнення українців до незалежності, надії народу на краще життя. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Він консолідує міста і села, чисельні народи і близькі етноси в націю, це своєрідний генетичний код української нації. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора.

Книжка Олександра Мосіюка – це розповідь про драматичні епізоди сучасної історії Києва, які передували проголошенню незалежності України. На долю автора випало спочатку стати керівником демократичного блоку, а потім – в найскладніші кризові моменти – очолювати і Київраду. Ця книжка про те, як політикам нової генерації вдавалося розрубувати найскладніші вузли соціально-політичних протиріч, коли протистояння досягало навіть межі кровопролиття.

"День прапора"/ Олександр Мосіюк – Київ : К.І.С., 2018. – 183 с.

"Символіка України"/Безкоровайна Л. – Київ : Фоліант, 2018. – 91 с.

У книгі накопичена автором інформація за період пошуків відомостей про український прапор і герб, аналіз великого масиву матеріалів з історії загальносвітових символів, міфології етносів світу, відкриття та висновки дали поштовх для написання недослідженої історії українського етносу в період III тис. до н. е. – X ст. н. е.

Іван Якович Франко " Під України єднаймось прапор". – Київ : Країна мрій, 2009. – 752 с.

 Є вчені, що знаються не на одній якійсь науці, а мають великі напрацювання у багатьох галузях знань. Є люди, наділені унікальним літературним талантом. Є особистості, що стали знаменитими публіцистами, організаторами преси чи громадськими діячами. Всі ж, без винятку, зазначені характеристики можна докласти до непересічної постаті Івана Яковича Франка. Його обдаровання різностороннє, а знання енциклопедичні. Ще за життя сучасники міркували над феноменом Франкової «універсальності».

" Народження країни"/ Кирило Галушко, Андрій Гречило, Сергій Громенко, Геннадій Єфіменко, Максим Майоров – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 350 с.

Мета книжок цієї серії — розказати про українське минуле, опираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. Для того щоб створювати майбутнє, потрібні не лише воля і хоробрість, не лише наполегливість та щоденна праця, але й знання про нашу історію. Без цензури. Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках. Сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця. Це видання, в якому без усілякої цензури висвітлюється історія України від найдавніших часів. У книзі висвітлено також, звідки походить назва України, та багато інших пізнавальних досліджень.

"Україна -герби та прапори" В. Г. Кисляк. О. А. Нескоромний. – Київ : Парламентське вид-во, 2010. – 451 с.

Видавництвом Верховної Ради України спільно з Управлінням по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України випущено довідник «Україна: герби та прапори».

Пропонована книга є певним підсумком майже 20-річного місцевого українського герботворення. До неї включено понад 1200 символів. Очевидно, що це видання не претендує на вичерпність, оскільки охоплює лише символи областей, районів і міст обласного значення. Зрештою, ще не всі райони й міста мають затверджені герби та прапори, адже цей процес триває. Однак поданий матеріал дає змогу ознайомитися з тим, що вже зроблено, критично його проаналізувати й порівняти, врахувати допущені недоліки при створенні нових символів чи відкоригувати вже прийняті знаки.

"Нащадки святої Трійці"/ Олексій Братко-Кутинський – Київ : Білих птах, 1992. – 85 с.

Українська державна символіка, – як у скитських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР, – відображає традиційну українську національну символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний її символ, нині відомий під назвою "Тризуб". Попри десятки досліджень, семантика знаку, його сакральне приховане значення не є очевидним. Тому більшість дослідників і розпочинає свою роботу зі спроб розгадати таємницю знаку.

"Ми вище прапор підіймемо" І. Дем'янюк.– Рівне : ПП ДМ, 2013. – 127 с.

У монографії на багатому історико-політологічному матеріалі висвітлюється боротьба за українську національну символіку на Рівненщині протягом 1988-1991 років, її вияв в ідеологічно-пропагандистській боротьбі, громадсько-політичній діяльності та відношення тодішньої влади до цієї проблеми. Розглядаються конкретні форми й методи як боротьби за українську символіку, так і протистояння їй. Сам цей процес боротьби розглядається через діяльність головних учасників тодішнього політичного процесу в Україні й на Рівненщині.