НАВІКИ СЛАВА УКРАЇНІ -ГЕРОЯМ СЛАВА НА ВІКИ!

Історія свята почалась ще 1941 року. Тоді на II Великому зборі Організації українських націоналістів було прийняте рішення про святкування Дня Героїв. Дата 23 травня була обрана не просто так – цього дня 1938-го в Роттердамі було вбито одного з ідеологів українського націоналізму – полковника Євгена Коновальця. Спочатку свято відзначалось підпільно. Але зі здобуттям Україною незалежності почало набувати розголосу. Присвячений День Героїв найкращим синам своєї Батьківщини, всім тим, хто віддав життя в боротьбі за рідну землю та її свободу. Цього дня тисячі українців виходять на вулиці міст та беруть участь в урочистостях з нагоди пам’яті загиблих героїв: козаків, повстанців, січових стрільців та тих, хто сьогодні захищає рідну Україну на передовій.

Христос Воскрес- Воскресне Україна!


24 квітня, православні християни святкують Великдень. Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається християнами всього світу протягом багатьох століть. Для українців Великдень — основне річне свято. Його традиції передаються з покоління в покоління, і багато з них виконуються і в наш час. Для всіх християн, незалежно від обряду, Великдень - найсвітліше та найбільше свято. Традиції його святкування формувалися століттями. 

Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. За словами етнографа Наталії Громової, це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження природи. Отже, Великдень, у своїй першооснові — це святкування воскресіння землі та природи до нового життя.


Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало символом життя та народження, оскільки в ньому закладено життя як таке.

На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвом.
19 квітня у місці тимчасового перебування с. Щітки працівниками бібліотеки-філії та клубу для дітей ТПО та дітей села було проведено майстер-клас по написанню писанки. На заході була представлена виставка літератури про українські звичаї та обряди. Діти ознайомилися з літературою, де розповідається про традиції та обряди усієї України. Та , зокрема,  наших земляків: Степана Калетника "Український рік" та  "Писанки Поділля" Марини Верхової. 

Місцева майстриня, Галина Заєць, розповіла про техніку написання писанки,  про знаки та символи. Діти та дорослі  з задоволенням поринули у світ чарівної магії-написання писанок. Чудово, що у такий непростий для кожного з нас час ми змогли пережити такі приємні моменти.

Особлива подяка за організацію директору клубу- Надії Петрівні Мусієнко.





Коментарі